Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Після уважного прочитання (гармонійність Вашої поезії "заважає" бачити недоліки, якщо такі подекуди трапляються :). Отже, у вас:
"А сонях... Він вже сонце жде".
Говоримо:
"Ждати з моря погоди"
"Чорна хмара не заступить сонця золотого" (З народних уст)
"Може, вийшла русалонька Матері шукати" (Т. Шевченко)
Тут вжито родовий відмінок, а не називний чи знахідний…
Через те : "А сонях... Він вже сонця жде".
Як казав товариш славнозвісного Міміно: "Я так думаю (укр.: гадаю)" :)
Давай поговорим . - Николай Зимин Мой друг , прошу , не надо говорить
О том , о чем нам лучше промолчать .
Давай споем мы лучше о любви .
О той любви , которой не понять .
Мой друг , давай пойдем с тобой туда ,
За неба край , где наши канули мечты .
Там вера наша так была чиста
И никакие беды были не страшны .
Я трепещу пред именем Твоим - Светлана Курилова На Псалом 83:4-12 "И птичка находит себе жилье, и ласточка гнездо себе, где положить птенцов своих, у алтарей Твоих, Господи сил, Царь мой и Бог мой!..."
Крик души : А я, счастливая, летаю! - Вечерская Наталья Я счастливый и свободный человек... Счастлива тем, что мне не нужен посредник между Богом и мной, что могу питаться свежей водой из Его источника....
Прошу извинить, если кого-то огорчила... Но в моем стихотворении нет ни слова лжи!
Мира и благодати всем!
