Гроза содрогала всё вокруг,будто сотворение мира происходило на глазах.Так случилось,что укрылись в одной пещере от неё священнослужители каждой религии и простой крестьянин.В стенах пещеры разгорелся такой спор,что было трудно понять,где гроза на самом деле..
И в самый разгар спора,уже грозивший перейти в повальную драку..вход в пещеру,как бы просветлел,озарился невероятно красивым светом.И вошёл Путник..все обернулись к нему.
"А вот мы сейчас и узнаем,что думает странник по поводу нашего спора..у крестьянина разве узнать?!"-произнёс один из спорщиков.
Путник удивился:"Как разве не крестьянин должен разрешить ваш спор?Разве не он вас поит и кормит?Неужели не для него храните вы частички Небесных Знаний?".
"Да о чём с ним говорить?Кроме труда ничего не знает!"-закричали спорщики в один голос.
Путник посмотрел грустно на священнослужителей и сказал:
"Только на его Вере религии держатся,и Отче Творец в его душе..но не в ваших.Каждая религия правильна,если основана на Добре,и вы не должны разбирать ,чья лучше звучит или старше,чья правильней написана.Вы должны помогать духовно...а не воевать".
Гроза утихла.Путник,как растворился в воздухе,а спор погас по мере расхождения дорог...чтобы вспыхнуть опять при встрече?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
