Вдивляюся в небесну височінь
У час, коли ясні згасають зорі;
І Місяцю шепочуть: «Відпочинь,
Стомився ти, вже Сонце встане скоро».
Коли новий народжується день,
Його хмаринки білі сповивають,
А сонце сипле із гарячих жмень
Промінчики, які на росах грають,
Розписуючи золотом поля,
Де зріє збіжжя людям на потребу.
Про славу Божу каже нам земля,
Та про любов Його звіщає небо.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
поки земля нам каже, а небо звіщає
про те, що місяць не світило і не томиться, мабуть поет не знає
для чого знати? та у чім поезій ціни?
земля звіщає: тут можливі міни!
та нам не треба щось там обирати
ми знаємо про що треба звіщати!
Комментарий автора: До Мойсея питання, чи Місяць- світило.
Я про це ще не встигла сказати ніде.
Про метафори в школі мені говорили,
І я знаю, що в чоботах дощ не іде :-)
Николай Тарасюк
2014-10-04 20:53:33
Щоб там Павло не морозив, а вірш таки гарний! Комментарий автора: Дякую, Миколо,за увагу.Натхнення та радості у Христі.
Крик души : Когда душа перестанет кричать - Лариса Попова Когда сын мудрый спрашивает, Отец отвечает. Мне отвечал стихами. То, что это ежедневные стихи-молитвы, вводящие в Божье присутствие, приводящие благость Божью в нашу жизнь, поняла через много лет, когда духовно подросла, а вначале и слова многие мне были непонятны.
Ими поделилась на сайте, например в рубрике Поэзия: Стих-молитва: Благослови земную долю, благослови Творца
А вот здесь в КРИКЕ ДУШИ таким образом выглядит молитва на основе стиха.
Испытано для нас с сыном, действует могущественно. Чем и делюсь.
Давайте согласимся в молитве о наших странах и правительствах.
